Основні об’єкти операційної системи (ОС) Windows
При роботі з ОС Windows широко використовуються поняття об’єкту. Під цим терміном потрібно розуміти все, чим оперує Windows: програма, група програм, диск, папка, файл, документ, значок (піктограма), ярлик (вказівка), кнопка, меню, список, вікно тощо.
Щоб можна було однозначно звертатися з прикладних програм до пристроїв введення/виведення необхідно ці пристрої іменувати. Наприклад, дисководи позначаються літерами латинського алфавіту з двокрапкою: A:, B:, C:,… Диск, на який записана ОС, називається системним, як правило, це жорсткий диск С:. На одному з дисків може бути записано багато програм, документів, текстів, малюнків тощо. Щоб їх розрізняти використовують теж імена. Під час запису на диск інформація об’єднується в блок, який називається файлом.
Файл є універсальним інформаційним об'єктом. Будь-яка робота, виконана на комп'ютері (текст і малюнки, аудіо- і відеозапис, база даних і програма), оформлюється у вигляді файлів.
Ім'я файлу найчастіше характеризує внутрішній зміст файлу. Ім'я файла містить у собі дві частини: власне ім'я і розширення. Ці дві частини розділені крапкою.
Імена файлів в різних операційних системах формуються по-різному. В MS DOS ім’я файла складається максимум з 8 символів (букви, цифри, спец. символи @, $, #, %, знак підкреслення „_”, дефіс „-” , великі та малі букви не розрізняються, букви кирилиці не використовуються).
У ОС Windows ім’я файлу може містити до 256 символів: допускаються латинські літери (як великі, так і малі), цифри і спеціальні символи: – _ # $ % & @ ! ( ) {} ~ ‘ ^.
Наприклад можливі такі імена: Svetal.doc, class7-a.xls, 12su-res.arj, Expens$.dat
Ім'я має містити не менше одного символу, тобто ім'я файла не може бути записане «.dat», однак записи "l.dat", "g.dat" або "_.dat" уже є іменами.
Розширення файла (тип) використовується для класифікації файлів, визначення належності до певної групи із загальними ознаками. Розширення утворюється не більш ніж із 3 символів. Тип файла визначає користувач або програма, в якій створюється файл.
Приклади розширень
.bat .com .exe – виконуваний файл (готова до виконання програма)
.doc .txt .rtf – текстові файли, створений за допомогою різних текстових редакторів
.hlp – файл, що містить допоміжні відомості, довідки.
.sys – системний файл (бере участь у завантаженні операційної системи)
.bmp .jpg .png .tiff. gif – файл, із зображеннями (фото, малюнки)
.mid .wav .mp3 – файли, що містять звукову інформацію
.html .htm – файл web-сторінки
.pas – файл із програмою, написаною мовою Паскаль
.bas – файл із програмою, написаною мовою Бейсік
.xls – файл, що містить дані у вигляді таблиці (електронні таблиці)
Файли на диску об’єднуються в каталоги.
Каталог (директорій, папка) – це спеціальне місце на диску, в якому реєструються всі відомості про файли та інші каталоги.
Це можуть бути такі відомості
- Ім'я та розширення файла;
- Дата створення;
- Час створення;
- Розмір файлу (в байтах).
Каталог має ім'я, але не має розширення. Він може міститись в іншому каталозі разом із файлами. У цьому випадку утворюється деревовидна структура.
Найголовніший каталог, в якому знаходяться всі інші каталоги на довільному диску називається кореневим каталогом і позначається "\”. Кореневий каталог має назву накопичувача.
Каталог може бути надкаталогом і підкаталогом. Надкаталог містить в собі інші каталоги. Підкаталог сам міститься в іншому каталозі. Каталог маже одночасно бути над каталогом і підкаталогом.
Каталог, з яким в даний момент працює користувач називається активним або робочим.
Щодо організації файлової системи є 2 зауваження:
- На одному рівні не може бути підкаталогів з однаковими іменами;
- В одному каталозі не може бути файлів з однаковими іменами.
В Windows класичне поняття «файл» залишилось без змін, проте файли, які містять текст, графічне зображення, електронну таблицю називають документом. Каталоги стали називатися папками, хоча папка є більш ширшим поняттям.
Кожний тип файла у Windows має свій унікальний значок, який нвзивається піктограмою.
Якщо двічі клацнути мишею по позначці файла, то запуститься програма, або відкриється документ і запуститься програма, яка працює з цим документом.
Піктограми (значки) – присутні скрізь і представляють різні об’єкти Windows. Серед усіх позначок є такі, що мають знизу зліва маленький чорний квадратик зі стрілкою (деякі піктограми такого квадратика не мають). Значками з чорною стрілкою всередину позначаються ярлики.
Ярлик – це невеликий файл (розміром до 1 Кб), що містить посилання на будь-який об’єкт (програму, документ, папку, принтер тощо), який знаходиться десь у файловій системі. Клацнувши двічі мишею по значку ярлика користувач знаходить цей об’єкт. Як правило, ярлик носить те саме ім’я, що і сам об’єкт, який він представляє. Оскільки ярлик не є об’єктом, а лише посиланням на нього – допускається використання багатьох ярликів. Найчастіше ярлики використовуються для запуску програм, відкриття документів та папок.
Програма, що працює під керуванням ОС Windows, називається Windows-додатком, або простіше додатком.
Накопичувачі (диски) прийнято позначати літерами англійського алфавіту з двокрапкою.
А: і В: - дисководи для гнучких магнітних дисків.
С:…Z: - логічні диски вінчестера, пристрої оптичних, магнітооптичних, змінних дисків тощо.
Щоб використовувати інформацію, яка зберігається у файлі, необхідно знати, на якому диску, в якій папці він знаходиться. Ці відомості містяться у повному імені файла.
Шлях – це перелік імен папок, які потрібно послідовно відкрити, щоб від диска дістатись до файла.
Назви папок у записі шляху розділяють символом «\». Наприклад, звертання до файлу Статут.doc, що знаходиться на диску С: у папці Договори, яка входить до папки Мои документы:
С:\Мои документы\Договори\Статут.doc
Операції з файлами і папками
- Створення файлу або папки
- Перейменування файлу або папки
- Копіювання файлу або папки
- Переміщення файлу або папки
- Створення ярлика для файлу або папки
- Вилучення файлу або папки