Внутрішня пам’ять
Пристрої внутрішньої пам’яті виготовляють у вигляді мікросхем (модулів), які вставляються в спеціальні роз’єми на материнській платі.
Оперативна пам’ять призначається для зберігання програм і даних, з якими працює процесор у поточний момент.
Оперативний запам’ятовуючий пристрій — ОЗП (RAM — від англ. Random Access Memory — пам’ять із довільним доступом) — швидка та енергозалежна пам’ять. Оперативна пам’ять призначена для тим часового зберігання вхідних даних, проміжних і кінцевих результатів обчислень, програм опрацювання даних. Це своєрідний робочий простір для комп’ютера. ОЗП може використовуватися як для читання даних, так і для записування. Дані в ОЗП зберігаються доти, поки на їх місце буде записано нові дані. При вимкненні електроживлення дані в ОЗП втрачаються.
Оперативна пам’ять сучасних комп’ютерів має обсяги 128, 256, 512 МБ, 1024 МБ=1 ГБ і навіть сягає 4 ГБ та 8 ГБ. ВІд оперативної пам’яті не менеше, ніж від процесора, залежить продуктивність комп’ютера, його швидкодія (особливо під час роботи з графікою, анімацією, відео).
Постійний запам’ятовуючий пристрій — ПЗП (ROM — від англ. Read Only Memory — пам’ять тільки для читання) — швидка та енергонезалежна пам’ять. Дані заносяться до неї один раз назавжди (як правило, в заводських умовах) і зберігаються постійно (при ввімкненому й вимкненому живленні). Постійна пам’ять — мікросхема, в якій містяться програми для керування роботою комп’ютера та програми тестування основних складових комп’ютера, а також набір програм для керування всіма його пристроями (BIOS — від англ. Basic Input/Output System — базова система введення/виведення). Постійна пам’ять також розміщена на материнській платі.
Дані, що зберігаються в напівпостійному програмованому запам’ятовуючому пристрої — НПЗП (пам’ять, виконана за технологією CMOS — від англ. Complementary MetalOxide Semicondactor — технологія виготовлення мікросхем), можуть бути замінені у спеціальному режимі роботи комп’ютера — режимі програмування, коли користувач має спеціальні знання та може написати спеціальні програми для управління комп’ютером. До таких даних належать дані щодо зберігання та зміни конфігурації комп’ютера, календаря та годинника. НПЗП також називають пам’яттю автономного живлення або пам’яттю «на батарейках», оскільки дані зберігаються за допомогою акумуляторної батарейки, за своїми функціями подібної до батарейок кварцових годинників.
Відеопам’ять — швидка оперативна пам’ять для зберігання коду зображення, що відображається на екрані монітора. Відеопам’ять (VRAM — від англ. Video Random Access Memory) може бути різної ємності; розміщена на відеокарті. Найпродуктивніші відеокарти застосовують для комп’ютерних ігор або для роботи з просторовими зображеннями. Чим більша ємність відеопам’яті комп’ютера, тим більші можливості відображення на моніторі графіки з високою роздільною здатністю й великою кількістю кольорів. Ємність відеопам’яті сучасних комп’ютерів становить 64, 128, 256 МБ і більше.
Кеш-пам’ять (англ. cache - запас, тайник) — це спеціальний вид пам’яті або частини ОЗП, де зберігаються копії часто використовуваних даних. Кеш- пам’ять сучасних комп’ютерів має кілька рівнів: кеш-пам’ять першого рівня ємністю 32 КБ вбудовується в процесор, а кеш-пам’ять другого рівня ємністю до 2 МБ зазвичай розміщується на материнській платі. Час доступу до вмісту кеш-пам’яті в декілька разів менший, ніж до вмісту оперативної пам’яті, тому вона є «надоперативною». Кеш-пам’ять врівноважує швидкості роботи процесора й більш повільної оперативної пам’яті (оскільки тактова частота роботи процесора значно вища за тактову частоту ОЗП, без кеш-пам’яті процесор "простоює" в очікуванні даних).
