Сучасний комп’ютер можна розглядати як конструктор. Кожна функціональна частина - це окремий модуль чи пристрій, який виконує суто йому відведену функцію. Архітектуру комп’ютера називають фон-нейманівською, на честь видатного американського математика угорського походження Джона фон Неймана. Саме він у 1945 році сформулював основні принципи роботи комп’ютера:
Принцип програмного управління (комп’ютер працює під управлінням програми, яка зберігається в ОЗП; програма складається з набору команд, які виконуються процесором автоматично одна за одною в заданій послідовності).
Принцип однорідності пам’яті (програма займає певний блок пам’яті, а її команди розташовуються в байтах із послідовними адресами).
Принцип адресності пам’яті (основна пам’ять структурно складається з пронумерованих комірок, що будь-яка інформація заноситься в пам’ять і видобувається з неї за адресами).
Принцип двійкового кодування
Магістрально-модульний принцип (всі компоненти являють собою модулі, зв’язані між собою магісталями - спеціальними провідниками для обміну даними і командами між пристроями і складовими частинами ПК).
(Магістраль)
Також він виділив 5 основних компонентів ПК:
пристрій введення інформації;
пристрій для виконання обчислень та логічних операцій;
пристрій зберігання інформації;
пристрій виведення інформації;
пристрій керування роботою.
Більш детальну інформацію про будову сучасного комп’ютера можна знайти на сторінках:
Сучасний комп’ютер можна розглядати як конструктор. Кожна функціональна частина - це окремий модуль чи пристрій, який виконує суто йому відведену функцію. Архітектуру комп’ютера називають фон-нейманівською, на честь видатного американського математика угорського походження Джона фон Неймана. Саме він у 1945 році сформулював основні принципи роботи комп’ютера: